Римські канікули. Архітектура.
Найбільш неримський район Риму ЕУР/EUR знаходиться в південній частині міста.
Щось зачаровує в цьому районі, він схожий не на справжній район, а на комп’ютерну графіку з блукалок-стрілялок.
Хоч я й не захоплююся такими іграшками, але цей образ дуже явно стоїть переді мною, коли дивлюся на свої фото.
І сама я нагадувала собі героя блукалки, коли ходила районом між величезними білими будівлями. Причому, як у справжній комп’ютерній грі, народу довкола майже не було – порівняно з центром Риму це було трохи страшно.

Район будувався до Міжнародної виставки 1942 року в рамках амбітного задуму Муссоліні про розширення території Риму на південь у напрямку Тірренського моря.

У 1942 році дуче планував урочисто відзначити 20-річчя фашистського маршу на Рим*, і новий містобудівний комплекс мав стати “виставкою досягнень” фашизму в Італії.

Італійська назва виставки Esposizione Universale Roma, його абревіатура і дала назву району, хоча спочатку район, що будувався, назвали E42.

Виставка зі зрозумілих причин не відбулася, розпочате 1937 року будівництво, через п’ять років із тих самих причин зупинилося. Але й те, що було вже збудовано або майже збудовано, цілком дає уявлення про результати праці великого колективу архітекторів, які проєктували під загальним керівництвом Марчелло П’ячентіні**.

Велика кількість колонад, напівкруглі будівлі, багатометрові барельєфи, присвячені історії Італії, скульптурні групи – це спроба архітекторів поєднати разом принципи раціоналізму, античну класику та імперський розмах.

Нагорі будівлі адміністрації Palazzo degli Uffici великими літерами прописаний цей амбітний задум дуче:

“Третій Рим розкинеться новими пагорбами вздовж берегів священної річки до самого Тірренського моря“.⠀

Наприкінці viale della Civiltà di Lavoro височить найоригінальніша будівля кварталу EUR – Палац італійської цивілізації…

Palazzo della Civiltà Italiana

Візитівкою кварталу EUR є Palazzo della Civiltà Italiana, відомий як Colosseo Quadrato або Квадратний Колізей (арх. G. Guerrini, E. Lapadula, M. Romano).

Ось 10 цікавих фактів про нього:

–  Спроєктований у 1937 році італійськими архітекторами Джованні Ґверріні, Ернесто Бруно Лападула та Маріо Романо.

– Безпосереднім проєктуванням займалися архітектори, а ось ідея “Квадратного Колізею” була задумана самим Муссоліні. Він хотів, щоб палац, що зводиться, нагадував давньоримський Колізей.

– Арочні отвори розташовані з кожного боку будівлі.
Шість арок по вертикалі та дев’ять по горизонталі.
Існує й таке пояснення чисел: саме ця кількість арок у поверхах та самих поверхів увічнює пам’ять Беніто Муссоліні, бо в його імені шість літер та дев’ять у прізвищі.

– За своєю формою палац є паралелепіпедом, встановленим на квадратній основі. Загальна висота споруди становить 68 метрів, із них 50 метрів – це висота будівлі над основою.

– З чотирьох кутів біля основи встановлені кінні статуї двох грецьких міфічних героїв Діоскурів***.

– По всьому периметру будівлі розташовані арки, які є неодмінним атрибутом італійської (давньоримської) архітектури.
В арочних отворах першого поверху встановлено 28 фігур заввишки близько 3,4 м, що символізують “мистецтво та діяльність людини”, наприклад, Праця, Історія, Музика, Живопис тощо.

– Квадратний Колізей з його метафізичною архітектурою став тлом або був процитований у багатьох фільмах. Це “Рим – відкрите місто” Росселліні, “Затемнення” Антоніоні, “Вісім з половиною” Фелліні, “Живіт архітектора” Пітера Грінвея, “Ніч перед іспитами” Бріцці.

– З 2015 року в “Квадратному Колізеї” розташувалася штаб-квартира відомого модного Будинку – Maison Fendi, орендованому ним як мінімум на 15 років.

– У 2016 році, з 23 жовтня по 7 березня, на першому поверсі Квадратного Колізею, єдиного доступного для публіки, пройшла найповніша виставка будь-коли організована, присвячена проєкту кварталу: Una nuova Roma. L’Eur e il Palazzo della Civiltà Italiana / Новий Рим. Eur та Палац Італійської цивілізації”.

– По верху будівлі, під самим дахом з усіх чотирьох сторін написані слова з промови дуче 2 жовтня 1935:

UN POPOLO DI POETI DI ARTISTI DI EROI
DI SANTI DI PENSATORI DI SCIENZIATI
DI NAVIGATORI DI TRASMIGRATORI

Народ поетів, художників, героїв, святих, мислителів, вчених, мореплавців, переселенців.

***

Історичний начерк

У 1935 році губернатор Риму Джузеппе Боттаї запропонував Беніто Муссоліні подати кандидатуру Риму для проведення наступної Всесвітньої виставки. У 1936 році Bureau International des Expositions вирішило довірити Італії організацію виставки (сьогодні відомої як EXPO), яка мала відбутися у 1941. Ці виставки традиційно проводяться кожні шість років, попередня проходила в Брюсселі в 1935. Але режим робив усе, щоб пересунути її на рік пізніше, заявляючи дати 1941-1942. З ясними пропагандистськими цілями.

І справді комплекс був задуманий, як посвята 20-річчю Маршу на Рим (жовтень 1922) і початку фашистської ери. Автономний орган, відповідальний за організацію та будівництво проєкту Е42 (Esposizione 1942), було створено відразу після оголошення рішення паризького Бюро міжнародних виставок, 26 грудня 1936 року.

Після періоду суперечок – точніше навіть ідеологічних та професійних війн з приводу архітектурних та містобудівних принципів кварталу, план проєкту EUR був замовлений лідерам двох суперницьких фракцій італійської архітектури того моменту: Марчелло П’ячентіні, очільнику так званих “реакціонерів”, та Джузеппе Пагано, представнику “прогресистів”. Кожен із них залучив своїх улюблених архітекторів для проєктування окремих будівель у кварталі. В результаті керівником усіх робіт був призначений улюбленець дуче “реакціонер” П’ячентіні, так званий архітектор режиму, прихильник відродженої класики. 

Про цей момент є цікавий коментар відомої історика мистецтв, професорки Адакьяри Дзеві, з явною симпатією до сторони прогресистів:

…Eur – це сцена запеклого та невиліковного зіткнення двох протилежних фронтів: академізму та сучасності, монументальної риторики та раціоналізму; перші перемогли, другі зазнали поразки.

Початковий грандіозний проєкт на 400 гектарах був представлений в 1938 вже під загальною координацією Марчелло П’ячентіні. Його архітектура надихалася, згідно з фашистською ідеологією, римською імперською урбаністикою, із сучасними елементами, взятими в тому числі з італійського раціоналізму. Результатом став, можна так визначити, спрощений неокласицизм та риторична монументальність. Поспішаючи з початком, підготовчі роботи запустили ще до підсумкового затвердження проєкту, 26 квітня 1937 року. Саме того дня Муссоліні посадив римську сосну на місці, де мав народитись новий квартал.

Проєкт розвивається вздовж ортогональних осей, як давньоримські cardo та decumanum, уздовж яких розміщуються великі просторі площі та монументальні за пропорціями споруди, побудовані в основному з туфу, вапняку та мармуру, традиційних матеріалів давньоримської архітектури. Великі зони відводилися також під алеї, парки, штучні озера. В цілому квартал мав представляти собою нове ідеальне місто, подібне до тих, що були притаманні добі Відродження.

Серед будівель, закінчених при режимі, Palazzo degli Uffici EUR, на якому накреслено згадану вище фразу про Третій Рим. Було розпочато в 1938 монументальний Palazzo dei Congressi за проєктом Адальберто Лібера (фото вище) в стилі раціоналізму, побудований на модулях 5х5, з трьох об’ємів: бази у вигляді паралелепіпеда з колонадою 75х125 метрів та 15 метрів заввишки; кубічного високого об’єму зі стороною 45 метрів та висотою 27 метрів, та Залу Прийомів. Закінчено Палац Конгресів набагато пізніше, 1954 року, архітектором Паоло Портоґезі. На площі Гульєльмо Марконі був встановлений 45-метровий обеліск, йому присвячений. Повністю вона була закінчена лише 1959 року.

Більша частина проєкту ЕУР залишилася невтіленою — від грандіозної арки на Via Imperiale (сьогодні Cristoforo Colombo) до незвичайного проєкту освітлення та багато іншого. Не було завершено будівництво штучного озера – під нього було лише підготовлено котлован. А гігантська металева арка висотою 170 метрів і шириною 330, яка мала обрамляти квартал, не була навіть розпочата. Зображення, що збереглися, дають уявлення про те, яким міг бути ЕУР, якби його вдалося закінчити. Монументальний архітектурний проєкт, покликаний відзначити відродження Риму через дві тисячі років після його найвищої слави.

Центром нового кварталу мав стати Palazzo della Civiltà Italiana, місце, де передбачалося розмістити виставку, присвячену цивілізаційній ролі Італії. Розташовувався він на протилежному боці вісі від Палацу Конгресів (cardo схід – захід), згідно давньоримської схеми перпендикулярної до via decumanus maximus (північ-південь).

Після публічного конкурсу журі під головуванням П’ячентіні обрало метафізичний проєкт архітекторів Ґверріні, Лападула та Романо, які таким чином хотіли вшанувати мотив арки, яка вважалася найхарактернішим елементом римської архітектурної традиції – повторивши її 216 (54×4) разів на чотирьох однакових фасадах будівлі.

У палаці планувалося розмістити експозицію історії видатних особистостей італійської історії – від імператора Августа до Муссоліні. Розпочали будівництво у 1938 році. Воно планувалося цегляним, але через проблеми з фінансуванням було побудовано із залізобетону та повністю покрито травертином. Урочисто відкрито 30 листопада 1940 року.

Досі Палац італійської цивілізації залишається культовою будовою EUR та одним із найяскравіших прикладів архітектури режиму в Європі.

Вступ Італії у війну в червні 1940 поступово призвів до зупинки робіт. Незабаром стало ясно, що до дати 21 квітня 1942 року, наміченої для відкриття Всесвітньої виставки, комплекс Eur (E42) не міг бути закінчений. Будівельні роботи було остаточно перервано 1943 року і відновлено лише у 1951, у зв’язку з майбутніми Олімпійськими іграми 1960.

З довоєнного проєкту протягом 50-х та у 60-ті роки недобудовані споруди фашистської епохи були завершені. Це згаданий Палац конгресів – Palazzo dei Congressi, Палац державних архівів, Палац спорту – Palazzo dello Sport (арх. П.Л. Нерві та М.Пьячентіні) та озеро EUR.

Цікаво, що ЕУР відбувся як новий, тоді ще приміський діловий квартал. Аналогічні йому в інших столицях Європи почали планувати лише через десятиліття, як, наприклад, La Défense у Парижі.

До того ж, незважаючи на стилістичний конфлікт між модернізмом раціоналізму і помпезним фасадним класицизмом, ЕУР залишається сучасним районом Риму із забудовою високої архітектурної та містобудівної якості.

Пізніше тут з’явилися й інші цікаві споруди в сучасному стилі для адміністративних, урядових служб, офісів та виставкових центрів. Але це вже зовсім інша історія.

* Марш на Рим (Marcia su Roma) – марш на Рим фашистських об’єднань Італії під прапорами Національної фашистської партії у 20-х числах жовтня 1922 року, що закінчився саморозпуском уряду та призначенням Муссоліні президентом Ради міністрів за рішенням короля Вітторіо Еммануїла III. Насправді це означало встановлення фашистського режиму Італії, який протримався до 1943 року.

** Marcello Piacentini (1886-1960) – обдарований та плідний римський архітектор, уособлення державного архітектора. Активно працював у 1910-1940 роках. Його вважають останнім носієм риторичного монументалізму архітектури режиму.

*** Діоскури – міфологічні брати-близнюки Кастор і Полідевк, сини Леди, дружини царя Спарти, від двох батьків – Зевса та царя Тіндарея. У грецькій міфології покровителі мандрівників і мореплавців, у римській їх вважали уособленням військової звитяги.

За матеріалами: Eur Spa, Bloggingart, Veni Vidi Vici. Цитата Adachiara Zevi по The Arteller.

Фото: Ірина Бажуліна, ©Anna Kolomiyets, позначено за місцем або з відкритого доступу. Друге та заключне фото: Площа Гульєльмо Марконі, серце кварталу EUR.

Ще про архітектуру раціоналізму в Римі читайте у нас в журналі матеріал про унікальний проєкт Danteum.

Сподобалось, поділіться