csm_DSC03353-Bearbeitet_3909f22484 (1)

Floris – готель як Дім. + Інтерв’ю

Знайомство зі студією архітектури та дизайну noa* network of architecture з Больцано на Півночі Італії розпочалося з їхнього незвичайного об’єкту, найновішого – нещодавно завершеного готелю у містечку Сьюзі-алло-Шильяр, мальовничому куточку італійського Приальп’я. Захотілося дізнатися більше про авторів нового комплексу – розосередженого готелю, оригінального та зрілого архітектурного проєкту. Виявилося, що засновники noa* Лукас Рунггер і Стефан Рієр ще молоді люди трохи старші сорока, і студію вони заснували більше десяти років тому, в 2010 році. На сьогодні вони можуть похвалитися безліччю реалізованих об’єктів в Італії та у світі, повноцінною філією, що активно працює в Берліні, та колекцією престижних міжнародних премій The Best of Просто розповісти про цей проєкт, нехай навіть чудовий, здалося недостатньо. Тому презентації Floris Hotel буде передувати коротка історія студії та невелике інтерв’ю з архітекторами.

Працювати дуетом

Лукас та Стефан навчалися на архітектурі у різних вузах: Лукас у Політехнічному університеті австрійського Ґраца, Стефан захистив диплом дизайнера інтер’єрів при Освітньому центрі “Андреа Палладіо” у Вероні. Познайомилися вони у Мілані у відомого архітектора та дизайнера Маттео Туна. До речі Тун, один із учасників легендарної студії Memphis, сам родом з Больцано, як і обидва наші герої, можливо це створило певний feeling та довіру голови студії до молодих земляків. Так чи інакше, у міланський період вчорашнім студентам випала можливість контролювати досить важливий та відповідальний обсяг робіт – вести серію складних проєктів у сегменті туристичних об’єктів, сучасного житла та офісів. Архітектори-початківці змогли отримати безцінний практичний досвід, розширити культурний кругозір і досконало опанувати професію упродовж десяти років роботи. Причому як на місцевому, так і на міжнародному рівні. Досі обидва вважають вирішальним вплив тих років праці у Туна на їхні поточні проєкти.

І ось у 2010 році вони вирішують об’єднати зусилля та заснувати у рідному місті Больцано компанію noa*, із розшифровкою network of architecture, що одразу розкриває їхні базові принципи. Власне, класична професія архітектора переглядається та замінюється групою творчих особистостей, кожна зі своєю функцією – групою, в якій голова студії архітектор, у нашому випадку два архітектори, виступають як режисери.

За їхніми словами, вони не так проєктують будівлі, як розповідають історії, і це не перебільшення. Тут проєкт розглядається як шлях між історією клієнта, аналізом місця, форм, деталей, традиційними та сучасними методами будівництва. Перед початком проєктування проходить етап дослідження з першими питаннями:

Що особливого у цьому конкретному місці?

Що потрібно зберегти та виділити?

“Слухати, чути та перетворювати історію клієнта на архітектуру. Знайдіть час, щоб зрозуміти місце, де вона буде побудована; відчути атмосферу, долучитися до місцевих обставин, а потім почати думати, планувати та проєктувати”.

Сьогодні роботи студії noa* включають приватні та громадські проєкти, будівлі, генеральні плани міст, розробки брендингу, дизайн інтер’єрів, сегмент HoReCa, рестайлінг історичних будівель, концептуальні проєкти для престижних конкурсів на запрошення. З географією від Китаю до Австрії, Швейцарії, Німеччини, звісно ж Італії. Їхні найуспішніші нещодавні відкриття – серія нових висококласних 4- та 5-зіркових готелів, розташованих переважно в альпійському регіоні Італії, та розкішні приватні вілли в долині Гардена в Південному Тіролі.

Їм подобається створювати проєкти, що називається ad hoc, у сенсі “під розмір”, як завжди працювали висококласні ремісники. За такого підходу кожен їх закінчений проєкт є унікальним і неповторним. Молоді люди, що працюють з такими ж молодими людьми, Лукас і Стефан охоче використовують у своїх проєктах, особливо на початковому етапі, ігрові елементи. Часто це – експеримент, що допомагає в результаті знайти найкраще рішення для поставленого завдання. Готовність експериментувати та цікавість – головні якості, які найбільше цінуються у студії.

Інтерв’ю

Поки мережа noa* розвивається і поширюється по всьому світу, з базами в Нью-Йорку, Мілані, Лондоні, Берліні, Женеві, Феррарі та Ґраці, підхід архітекторів до проєкту, на противагу цій мирній експансії, залишається базовим концепт локального genius loci – в його сучасній інтерпретації. Вибір матеріалів, мінімізація сутності архітектурного об’єкту та його виразних елементів, усвідомлене ставлення до ландшафту – це ті точки відліку, що формують філософію студії. Архітектори Лукас Рунггер і Стефан Рієр (Lukas Rungger & Stefan Rier), при всій зайнятості, незважаючи на локдаун, що триває в Європі, люб’язно знайшли час відповісти на кілька питань для журналу. Ці відповіді допоможуть краще зрозуміти їхній проєкт. Розмовляла Анна Коломієць.

А.К. Чи можете ви пояснити концепцію emergence (виявлення), фундаментальну в роботі вашої студії, згідно з якою ціле сприймається як щось набагато більше, ніж сума його частин? Якщо можна з прикладами застосування у проєкті. Чим він відрізняється від звичного поняття genius loci?

Noа* Наш підхід до проєкту ширший та враховує різноманітні аспекти, що включають культурний контекст, традиції, відчуття, матеріали, форми та часто характер та особистість самого клієнта. Усі без винятку проєкти повинні призводити до синтезу кожного з цих елементів, які у нас поєднуються творчо та новаторськи – іноді в ігровій формі – та пропонують нову інтерпретацію, дають життя як будинкам, так і “архітектурі, що розмовляє”, архітектурі з душею, здатної розповідати історії. Такий цілісний підхід дозволяє нам закласти міцну концептуальну основу, тісно пов’язану з місцем, а також бачення існування самого проєкту в довгостроковій перспективі.

Панорамна платформа Ötzi Peak 3251M. Льодовик Val Senales, Альто-Адідже (Італія). Серпень 2020

А.К. Питання, що випливає з першого. З таким підходом змогли б ви створити “абстрактний” проєкт, без прив’язки його до конкретної локації, такий, що підходить або адаптується до будь-якого місця розташування?

Noa* Дуже важко відокремити ці аспекти при нашому методі проєктування. Ймовірно це стане можливо, коли проєкт буде створюватися поза контекстом, деконтекстуалізований фізично, але при цьому збереже свою душу та історію, що залишаться нерозривно пов’язаними з його місцем походження. Можна було б назвати такий проєкт таким собі “засобом пересування” та носієм певного меседжу, створеним для адаптації до різних архітектурних контекстів. Але при цьому з обов’язковим збереженням своїх витоків та коріння, таким, що дає життя новим формам просторової та формальної інтерпретації.

Концепт “Посла туристичних стратегій” для регіону Тюрингія, Ерфурт (Німеччина). Конкурсний проєкт. Рендер © noa* 

А.К. Що додає до вашого проєкту співпраця з відомими дизайнерами чи всесвітньо відомими художниками, про яку ви заявляєте, говорячи про філософію студії? Скільки мистецтва у вашій архітектурі, чи шукаєте ви самі натхнення у сучасному мистецтві?

Noa* Кожен художник, який співпрацює з нами, додає до проєкту своє бачення та трактування мистецтва, що робить проєкт більш динамічним, яскравим, а роботу над ним більш захоплюючою. Ми намагаємося надихатись і використовувати сучасні форми мистецтва, особливо у дизайні внутрішніх просторів, що залишають більше можливостей для експериментів із новими художніми мовами. При такому підході можна працювати з різними формами сучасного мистецтва, які пов’язані між собою однією невидимою “червоною ниткою”.

Apfelhotel Torgglerhof, Hotel / wellness, Сальтузіо, Альто-Адідже (Італія). Червень 2020

А.К. У презентації студії ви говорите про чотиривимірний інструмент, який називаєте одним із головних у вашому методі проєктування. Це лише красива метафора, що це таке – четвертий вимір?

Noa* Четвертий вимір для нас – це те, що не пов’язане лише з просторовими параметрами, які виходять з геометрії об’єкта. Наш підхід розглядає також час, як активний фактор, що присутній у кожному проєкті. Користувачі живуть і переміщуються всередині будівлі, взаємодіють один з одним і з архітектурою, що відіграє активну роль у тимчасовому сприйнятті. На етапі проєктування ми запитуємо себе: скільки часу і з якою конкретною взаємодією людина буде проводити протягом свого дня у цьому просторі? І потім проєктуємо його, виходячи з цих міркувань.

А.К. У вашій network, робочій мережі, присутні цікаві професійні фігури, такі як ткач, склодув / дослідник, що цілком логічно. Але є також менш очевидні – модельєр, історик та зовсім несподівані поет/богослов, музикант, письменник. Наприклад, ваші прес-релізи створює письменниця із Відня Barbara Jahn-Rösel. Навіщо потрібні ці “дивні” постаті, і чим пояснюється такий незвичайний набір?

Noa* Як видно з самої назви студії noa* “network of architecture”, ми розглядаємо нашу студію як платформу, до якої найрізноманітніші професіонали можуть приєднатися і зробити свій внесок у розвиток проєкту, саме співпрацюючи з нами. Іноді під час роботи ми стикаємося з новими завданнями, що вимагають залучення в проєкт людей з різним бекґраундом та здібностями. Таким чином, об’єднуючи різні сфери, ми створюємо якийсь гібрид, для якого характерна постійна присутність багатьох дисциплін, [креативних та практичних] – те, що називається міждисциплінарність.

Südtirol-Home (la casa dell’Alto Adige), Дім для дозвілля і подій, Альто-Адідже (Італія). Лютий 2020 

А.К. У кожному з ваших проєктів, при всій їхній різноманітності, є щось піднесене, завжди різне, але водночас пізнаване, як рука художника. Як ви самі можете визначити свій стиль – у кількох мазках?

Noa* Наш стиль, можливо, полягає саме в тому, що ми не маємо чітко визначеного стилю. Це завжди сума різних елементів, що гармонійно співіснують один з одним і прагнуть створювати щоразу нові ситуації. Головне, щоб вони ніколи не здавалися монотонними. Наш стиль виходить із нашого принципу – постійне дослідження взаємодії та інтерпретація всіх факторів, задіяних у “грі”.

***

Floris Green Suites

У цьому проєкті архітектори оригінально поєднали кілька концепцій: розосереджений готель та будинки на деревах.

До речі, перший розосереджений (розкиданий) готель – albergo diffuso – народився саме в Італії у 80-ті роки, у північній провінції Фріулі, де після руйнівного землетрусу 1976 активно відновлювали постраждалі міста, іноді змінюючи призначення старовинних будівель. Там у 1982 році був офіційно зареєстрований перший пілотний проєкт, виникла сама назва albergo diffuso та були прописані основні організаційні принципи.

Спочатку це визначення стосувалося тільки задіяних під готельні номери старовинних будинків, зазвичай у центрі історичних міст і бо́рґів, з єдиною адміністрацією, що організовувала та професійно надавала готельні послуги. Передбачалося наявність приміщень – місць спільного користування для гостей, таких як стійка реєстрації, спільні зали чи кімнати, бар, кафетерій, тощо.

Іншими важливими моментами були: розумна відстань між будинками – максимум 200 метрів між житловими блоками та службами прийому; наявність живої спільноти – інтеграція із територією; наявність автентичного історичного середовища – інтеграція з локальною соціальною реальністю та місцевою культурою; впізна́ваність – стилістична ідентичність, однорідність послуг і стилю управління. На сьогоднішній день принципи розосередженого готелю поширюються і на нові будівлі, а не тільки історичні.

Перші ідеї проєкта. Рендер © noa*. Джерело Facebook Parc Hotel Florian 

Другий надихаючий зразок для студії noa* – популярні вже понад двадцять років будинки на деревах, tree houses.

Мода на будинки на деревах виникла в Європі та Америці в 90-ті роки, спочатку здебільшого як приватні будівлі для сімейного та гостьового використання, як споруда для дитячих ігор або певний вид відокремленого “притулку” від цивілізації, віч-на-віч з природою. Під час зросту популярності цього феномену підхід “зроби сам” замінювали професійні методи будівництва, а нові технології сприяли перетворенню будинку на дереві на об’єкт яскравого проєктно-формального самовираження, з усіма елементами сучасного комфорту: поєднання інженерії, архітектури та дизайну.

Посилення важливості сталого розвитку sustainability у будівництві закріпило цей тип будівель як найідеальніших, таких, що мінімально впливають на навколишнє середовище. Сьогодні будинок на дереві – це спосіб життя, втеча від реальності у пошуках альтернативного досвіду, гра, корисний та відновлюючий контакт із природою. Згодом на цей феномен звернули увагу і в сегменті hospitality: при готелях resort, цебто курортних, розташованих серед чудової природи, стали з’являтися відокремлені від основного корпусу будиночки на деревах, як елітні номери чи додатковий ексклюзивний сервіс. На сьогодні є цілі готельні комплекси, що складаються з таких будиночків, занурених у природу.

Архітектура

Parc Hotel Florian – бізнес сім’ї Tomaseth, розташований біля підніжжя села Сьюзі-Алло-Шильяр у провінції Альто-Адідже. Історичний корпус готелю під традиційнім для цієї географії  високим скатним дахом, звичайно, міг похвалитися своїми комфортними номерами для прекрасного відпочинку як влітку, так і взимку. Але сама його архітектура безнадійно застаріла, тому перед Стефаном і Лукасом стояло ще й додаткове завдання: створити такий свіжий архітектурний додаток до готелю, що, залишаючись спорідненим з існуючою частиною, привніс би сучасності в гармонію з чудовим парком із віковими деревами, ідилічним ставком і відкритим басейном.

Розгортка West з рівнями, © noa* 

Виходячи з такого бріфу, архітектори noa* вибрали варіант, який поєднав у собі елементи будинків на деревах – для максимального огляду та обходу парку, з принципами розосередженого готелю, де кожен окремий блок сприймається як самостійний затишний будиночок. Так комплекс Parc Hotel Florian був доповнений десятьма новими люксами. Вони задумані у формі незалежного корпусу, з’єднаного з існуючою спорудою зовсім не видатної архітектури. Нова частина отримала назву Floris Green Suites.

Ідея підняти житлові блоки над землею дозволила новій архітектурі зайняти якнайменшу площу, не порушуючи рельєфу та ходу парку. Сама будівля є не просто рядом кімнат і дверей, а впорядкованою групою невеликих будиночків “на деревах” – на металевих опорах, що мальовничо перехрещуються. Звідти з висоти трьох метрів гості можуть насолоджуватися видом на парк. Так весь архітектурний проєкт розвивається навколо центральної теми парку: нова структура стала його складовим елементом, наче вона була там завжди. Сіро-зелені дерев’яні фасади ще краще інтегрують цю легку архітектуру в паркову зону.

Проста ідея будиночку на дереві набула конкретних форм: на головний коридор як на вісь нанизані модулі-шале нової структури готелю, що складається з двоповерхових номерів люкс. Кожен із п’ятьма кімнатами, орієнтованими на парк. Усього 790 квадратних метрів.

Щоб зробити архітектурний ансамбль ще більш жвавим, природним, номери на різних поверхах трохи зміщені один відносно іншого, начебто вся конструкція природно виросла тут сама. А вікна та тераси розташовані так, що зберігають повну інтимність кожного номера, захищені від сторонніх поглядів. Так у гостей з’являється відчуття, що вони живуть у власному маленькому будинку, подалі від “сусідів”.

Інтер’єри

Нові номери Floris Green Suites зсередини виглядають так само вражаюче, як і зовні. Тут немає класичного поділу на вітальню, спальню та ванну. Тут один простір гармонійно перетікає в інший: кімнати, функції, зовнішні простори та інтер’єри. Центральна житлова зона living room виходить на балкон на даху, з якого можна милуватися гірським краєвидом та визначною пам’яткою Сьюзі-Алло-Шильяр церквою Святого Валентина з цибулиною купола на дзвіниці (фото нижче). Такі ж види відкриваються і через великі вікна у спальнях – одна з найбільших переваг цієї архітектури.

Відокремлена лише зона туалетів та біде, а цікавою ключовою точкою інтер’єру стала “гібридна” раковина free standing з дзеркалом, яку можна трансформувати у невеликий письмовий стіл. Саме тут зона ванної кімнати перетікає в житлову.

Найінтимніша обстановка очікує гостей у задній частині номера-люкс, звідки немає виду на парк. Елегантну відкриту душову кабіну з одного боку обмежує закритий туалетний блок WC/bidet, а з іншого ще один елемент розкішного життя – фінська сауна для ексклюзивного користування.

Як було зазначено вище, головна тема проєкту – парк, тому архітектори задумали безліч ситуацій у Green Suites, коли природою можна насолоджуватися, як то кажучи, не виходячи з номера. До калейдоскопу чудових видів на гірську панораму додається ще один: це захищене від сторонніх очей патіо з відкритим басейном, де на додаток до сауни стоїть просто неба сніжно біла ванна.

В інтер’єрах номерів, з алюзією на справжні будинки на деревах, переважають природні кольори: оливково-зелений, охристий, вкраплення сірого. Уважно підібраний за текстурою та кольорами інтер’єрний текстиль, плетені з натуральних матеріалів круглі килимки, плитка пляшкового відтінку та забарвлені у зелений поверхні створюють логічний зв’язок між інтер’єром та екстер’єром. Підлоги вкриті дубом fumé, стелі, стіни в інтер’єрі оздоблені модриною, з неї виконано і внутрішнє склепіння стелі. Меблі та сантехніка у стриманому чорному кольорі, окрім згаданої білої ванни на терасі патіо, оббивка м’яких меблів – у коричневих та бурштинових кольорах.

Варто окремо зупинитися на характерній деталі, яка ще більше наближує цю архітектуру до природи – отвори-прорізи, що пронизують, наприклад, терасу та патіо, крізь які ллється світло і ростуть спеціально висаджені дорослі дерева. В одному з таких отворів вмонтовано диван-гамак, в якому постояльці просто зависають над порожнечею нижнього рівня – дуже симпатичний ігровий елемент, адже архітектори Стефан та Лукас хоч і досвідчені, але ще молоді фахівці. А гра, як самі вони зізналися в інтерв’ю, посідає важливе місце в їхніх проєктах.

Диван-гамак на патіо та інші “отвори” для світла в структурі відкритих площ, вид знизу

Узгодженість дизайну, архітектури та ландшафту, гармонійні кольори інтер’єрів та неповторна атмосфера світла в них, пристрасть архітекторів до кожної деталі дивовижним чином, завдяки новим об’ємам Floris Green Suites, допомогли радикально осучаснити весь комплекс історичного готелю Florian.

“Люди шукають історії, які б вони могли розповісти, а ми їм допомагаємо їх знаходити”. Stefan Rier

Цитати на сайті студії noa*, переклад Анни Коломієць. Окрема подяка Стефану та Лукасу, а також Maria Dal Canto, PR & Graphic Designer студії noa* за допомогу з матеріалами та інтерв’ю. Фото: © Alex Filz, надані студією, Parc Hotel FlorianFacebook Park Hotel Florian.

Цитати на сайті студії noa*, переклад Анни Коломієць. Окрема подяка Стефану та Лукасу, а також Maria Dal Canto, PR & Graphic Designer студії noa* за допомогу з матеріалами та інтерв’ю. Фото: © Alex Filz, надані студією.

Сподобалося, поділіться

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Share on telegram
Share on whatsapp

Leave a Reply

Схожі матеріали