Світло – душа проєкту. Так вважає архітектор і світло-дизайнер Маттео Фьоре, фахівець із більш як тридцятирічним досвідом створення проєктів освітлення, викладач курсів для проєктувальників. Можна сказати, що його професійний curriculum може викликати заздрість – там знаходимо освітлення бутіків брендів Valentino, Tod’s, Max Mara, Vivienne Westwood, Corneliani, Hogan та інших в Італії та світі, шоурумів Cassina, BMW Italia, а також численних виставок і музеїв в Італії та за кордоном. Маттео попрацював і як дизайнер-розробник моделей світильників для брендів Flos, Erco, iGuzzini, Reggiani, Zerbetto, Dil.

Ми вже не раз спілкувалися з ним на сторінках нашого журналу. Цього разу наша розмова з маестро торкнулася історії розвитку ілюмінотехніки* в дуже специфічному сегменті – модних бутіків. Враховуючи, що бесіду ми ведемо в Мілані, світовій столиці високої моди, з упевненістю можна сказати, що думка такого спеціаліста може стати корисною для всіх, кому доведеться займатися дизайном і оформленням магазинів будь-якого рівня, і не тільки їх. Розмовляла Анна Коломієць.  

Анна Коломієць: Маттео, вітаю. Ми повертаємося до наших архітектурних діалогів. У Мілані нещодавно завершилася метушня з приводу осіннього Тижня Моди, Women‘s Fashion Week. Що скажеш, якщо цього разу, я попрошу тебе розповісти про специфіку професійного освітлення в магазинах – бутіках одягу?

Matteo Fiore: Чудово. Ти пропонуєш розмову саме на ту тему, над якою я працюю майже щодня. Так що, із задоволенням.

А.К.: Мода завжди мала завдання передбачати або інтерпретувати тенденції в нашому житті. І вміло посилає нам за допомогою масованих рекламних кампаній ті мессиджі, які визначатимуть наш спосіб презентації себе, зумовлять наше бажання купувати. Це досить сильний вплив, але м’який, не агресивний. Очевидно, що маркетинг, який обертається навколо моди, вважається одним із найбільш витончених. Нові, дедалі більш винахідливі ініціативи та заходи Моди стосуються не тільки ринку, а й смаку в більш загальному розумінні, культури людей. Яка роль світла в цій сфері?   

M.F.: Безумовно, світло тут є одним з головних гравців. Насправді з усіх численних завдань дизайну інтер’єру саме в ньому є найбільша чутливість до результату, до відповідності очікуванням. Навіть більше ніж світло в оформленні мистецьких виставок чи у вхідних зонах готелів і ресторанів. Звісно, кажучи про retail, торгові точки, я маю на увазі насамперед продумане світло в бутіках відомих марок, коли команда архітекторів працює над створенням образу так званого concept store, який буде експортуватися в різні місця світу і там повторюватися. Це концепція, яка відображає актуальний образ тренду. Саме на світло тут покладається завдання передати потрібну емоцію. Завдання, яке часто є водночас і складним, й інтригуючим для спеціаліста.  

А.К.: Можливо, для більшої ясності, ти міг би навести деякі реальні приклади. Так ти зможеш краще пояснити, як змінилося світло в магазинах одягу протягом останніх років. Якщо змінилося.

MF: Я працюю з shop lighting уже понад тридцять років, і можу сказати, що в цьому секторі зміни відбуваються майже циклічно – кожні 10 років. Маю на увазі саме освітлення. Може здатися занадто довго, але насправді набагато швидше, ніж в інших секторах, таких, як офісні/робочі простори або той таки приватний інтер’єр.

Великий позитивний струс і поштовх до змін у магазинах одягу, завжди багатих, розкішних, надмірних, дав наприкінці 80-х міланський бренд Prada. Створивши тип мінімалістського магазину для мінімалістичної моди. Магазин позбавився будь-якої надмірності і декору. Голі стіни, як у музеї сучасного мистецтва, щоб стати лише тлом для нового “contemporary art”. Як-то черевичок, сумка, сукня на п’єдесталі, на нейтральному фоні, що мав підкреслювати достоїнства “твору”. Товари зовсім не “дорогоцінні”, але безсумнівно дорогі, коштовні, майже як витвори мистецтва. (Яскравий приклад – фото нижче).

Ця подвійність стимулювала продажі та допомогла замаскувати великий розрив між виробничою собівартістю та роздрібною ціною виробу. Одягаючи на себе брендову річ, клієнт отримував можливість відчути себе володарем витвору мистецтва, що приносило задоволення як тим, хто її купував, так і тим, хто на це дивився. Мінімалістичний магазин став ідеальним типом оформлення для творінь стилістів Prada, Versace, Armani, Valentino та їхніх архітекторів. Назву найвідоміших як Baciocchi, Silvestrin, Lissoni, Citterio.

Так почалося уважне концептуальне вивчення особливостей різних магазинів Модних будинків з їхньою ідентичністю, впізнаваною в усьому світі. Такий підхід послужив не тільки самій моді, а й багатьом архітекторам інтер’єру, які в цих проєктах змогли максимально проявити свою креативність і показати її світу. Це вплинуло на смаки, причому не тільки у сфері моди, а й приватного інтер’єру. Мінімалізм, ними заявлений, можна було бачити не тільки на сторінках архітектурних журналів. Він був під рукою, на очах, його можна було оглядати, ідучи вулицею перед вітринами магазинів. Це виховувало новий смак.

А.К.: Чудова ретроспектива. А що ти скажеш про роль світла? Чи змінився настільки ж радикально підхід до освітлення?

M.F.: Так. Світло відходить від схеми “освітити, щоб побачити” і набуває своєї власної ідентичності. Можливо вперше. Вам потрібно створити атмосферу? І що краще за світло це зробити! У стелі з’являються канали, з яких ллється світло, щоб підкреслити якості інтер’єру. Світло радше стає рамою для предмета, ніж просто допомагає роздивитися його. Власне сума продукт + світло стає головним героєм більше, ніж сам лише продукт. І світло зі своєю невловимістю лідирує в мінімалістських трендах. Продукт відходить на другий план.

Необхідно посилити загальний вигляд або навпаки – виділити, підкреслити сам предмет за допомогою сильного світла, яскравого і видовищного, щоб прикувати ваш погляд до “шедеврів”.

Повністю зникають з оформлення декоративні люстри, що були колись символами, емблемою пишного багатства минулих часів. Джерела світла більше не виставляються напоказ і зовсім не є тими елементами, за якими визначається рівень клієнта магазину. Вони зникають з поля зору, приховані в каналах і заглибленнях. А марка світильника слугує лише гарантією його надійності. Його більше не обирають через дизайн: насправді, що він нейтральніше, то краще. Така трансформація підходу впливає, своєю чергою, і на дизайн світильників – вони стають менш декоративними, точно накресленими та персоналізованими. Можливо, не в останню чергу тому, що ті самі стилісти почали проєктувати ще й освітлення.

А.К.: Мінімалізм в архітектурі ще не закінчився, а ось в оформленні магазинів, схоже, навпаки. По-твоєму, чому?

M.F.: Очевидно, що так. Постійне бажання моди бути інноваційною у своїх пропозиціях і завжди різною і стало тією причиною, чому інтер’єри бутіків так часто оновлюються, щонайменше кожні сім років. Або ще частіше, якщо концепція не спрацьовує. Але основною причиною сьогодні все ж стала економічна, яка поставила крапку на відвертому гедонізмі з елементами показухи навколо одягу як status symbol. Таким чином стався різкий розворот тренду. Так, продукт залишається якісним і дорогим, але з погляду матеріалів, з яких і як його зроблено: рафінованих, престижних, але таких, що виконують роль, скажімо так, мовчазних лаштунків. Продукт відмінно виставлений на загальний огляд, але вже не як арт-об’єкт. Функціональна експозиція з освітленням, яке добре підкреслює якості продукту. Світло, що демонструє і продає, як я це зробив, наприклад, у магазинах Tod’s таValentino.

У зв’язку з цим я процитую вам фразу одного власника бутіка:

«Якщо у мене є магазин з красивим інтер’єром, то що-небудь я таки там продам. Якщо у мене гарне і досконале освітлення, я безумовно продам».

Прості слова, щоб висловити думку, про яку на жаль часто забувають.

А.К.: Так, насправді, люди легко сприймають те, чого можна торкнутися, їх бентежать нові матеріали, в той час як тактильно невідчутне світло не так легко зрозуміти і працювати з ним. Завжди здається, що це тільки елемент, який допомагає побачити все навколо нас, а не елемент, що підвищує якості інтер’єру і робить його прихованим інструментом продажу. Що ж ми маємо сьогодні – який курс взяла тема shop lighting?

M.F.: Роками shop lighting з легкістю слідує модним тенденціям. Ще вчора , якби ви послухали будь-яке інтерв’ю когось зі стилістів, виявили би, що через кожні три слова повторювалися слова: технологія, ефективність, інновація. І світло добре вписувалося в ці правила. Сьогодні ж ми чуємо про переробку, природу, конверсію, екологічність. Гасла, які іноді відображаються в оформленні магазинів, але які неможливо інтерпретувати за допомогою світла, оскільки ці терміни несумісні з технологією результату. Тому ми включаємо скульптурні природні елементи, щоб підтримати цей mood, настрій.

А.К.: Після вище сказаного, як це інтерпретується в проєктуванні освітлення – ілюмінотехніці*?

M.F.: Вже кілька років поспіль головними героями стелі є рейкові (трекові) або вбудовані точкові світильники для загального або точкового освітлення. Це протилежність тому, що робилося раніше з пазами в стелі, щоб приховати джерело світла. Світильник повертається добре помітним і не завжди маленького розміру, щоб бути добре видимим і випромінювати високу інтенсивність світла.

А.К. Я так розумію, встановлені джерела світла – це світлодіоди Led?  Чи є у тебе якісь рекомендації щодо них?

M.F. Так, звичайно, Led. Зараз використовується тільки ця технологія, оскільки світлове випромінювання стало потужним на додаток до чудової довговічності та низького енергоспоживання і тепловіддачі. І не в останню чергу їх невеликий розмір робить цей тип освітлення переможцем у використанні. Мабуть, єдиним недоліком цієї технології є складність створення дуже вузьких променів, наприклад, 6°. Це вдається лише кільком виробникам на ринку.

А.К. Чи легко магазинам знайти свого дизайнера по освітленню?

M.F. Зовсім ні! Навіть сьогодні дизайн освітлення часто асоціюється з постачальниками, а отже, є сферою, в якій більше впливають світлотехнічні магазини, кошторис або, в кращому випадку, технічні офіси спеціалізованих світлотехнічних компаній. І результати часто не досягають мети, бо зумовлені поганим попереднім дослідженням, наданим безкоштовно, або обмеженою пропозицією, яку надає якийсь один обраний виробник.

В протилежність цьому, бутіки мономарка [про які ми говоримо] не можуть дозволити собі помилок. Бо мають створити точну ідентичність, не тільки інтер’єра, але й світлового образу в своїх магазинах по всьому світу. Отже робота зі світлом полягає у його виразному використанні, щоб трансформувати сприйняття простору і додати цінність виставленим предметам. Це здатність вивести окремі вироби на передній план, привернути увагу, створити тіні, щоб краще зрозуміти продукт. 

Від мене вимагають абсолютної впевненості в результаті. Будинки Моди вимагають цього, тому що вони не можуть і не хочуть мати жодних сюрпризів під час завжди швидкої, метушливої та інтенсивної роботи з відкриття магазину.

А.К. Я розумію, що світло стає незамінним для створення атмосфери та зачарування клієнтів. Елементом, що дозволяє по-іншому представити простір та предмети, підкреслити їхні форми та матеріали.

Ти говориш про сучасну тенденцію в дизайні, яка використовує точкові світильники, щоб підкреслити товар як кінцеву мету іміджу магазину. Але чи всі дотримуються цього напрямку, може є ще якісь тенденції в світлодизайні?

M.F. Так, багато хто дотримується цього напрямку. Наприклад, Yves Saint Laurent нещодавно відкрив новий магазин у Мілані. У попередньому бутіку стіни були повністю облицьовані білим мармуром з прожилками, який, хоч і був багатим, але, в загальному уявленні, чимось нагадував, вибачте, цвинтар. Тепер цей матеріал використано більш виважено і менш нав’язливо. На стелі, окрім рейок і точкових світильників, з’явилася велика світлова поверхня для розсіяного, майже природного світла, що робить простір м’якшим і привітнішим. Менш “холодильним”, ніж в попередньому інтер’єрному образі (фото нижче).

Такий самий результат розсіяного світла, але без образу яскравого неба, можна знайти в новому магазині Moschino. Стеля, посмугована світильниками з однорідним світлом, дає відчуття візуального комфорту.

Нарешті, прекрасний магазин, що з’явився нещодавно в Пасажі Galleria del Duomo в Мілані – марки Bottega Veneta. Він продовжує той дизайн, що було запропоновано на Avenue–Montaigne у Парижі. Світловий образ, що має великий вплив – це образ коробки, світлової клітки. Їм вдалося отримати розсіяне, природне, м’яке світло, створене завдяки дуже елегантному склоцементу. Слід віддати належне вишуканому дизайну інтер’єру, в якому автори вибрали і вдосконалили структурний елемент, що зазвичай має вигляд застарілого і не дуже виразного. Вони дали йому нове життя і ефектність. Цей холодний матеріал потім пом’якшується поєднанням з дерев’яними поверхнями. Точкові світильники на стелі створюють акцентне освітлення.

А.К. Однак, окрім бутіків одягу, меблеві шоуруми також мають дуже продуманий образ. Можеш щось розповісти про цей сегмент точок продажу?

M.F. Безумовно, це майданчики, де можна легко створити сильний і цікавий простір, чому також сприяє використання чудових декоративних світильників. Ми не можемо мати реальної картини того, що відбувається по всій Італії чи за кордоном. Проте в Мілані такі відомі бренди як Cassina та B&B вирішили підтримати експозицію великих вітрин за допомогою панелей video-wall, щоб передати живий, строкатий образ або деталі меблів у першому випадку, або створити безшумні світлові куліси у другому. У будь-якому разі, обидва варіанти пропонують “плавне” освітлення з невеликою кількістю акцентів. Експонатів виставляється небагато, оскільки таке світло має тенденцію давати загальну картину, а не зупиняти на деталях. І тому виставкову площу не можна перевантажувати виробами, оскільки увага глядача при розсіяному світлі погано скеровується.

Повна протилежність, наприклад, шоуруми Poltronesofà, який, маючи продукцію для більш широкого споживача, mass market, покладається на акцентне освітлення, щоб мати простори, повні світла і напівтіні, з метою ізолювати численні товари і створити досить м’яку і елегантну атмосферу.

А.К. Цікавий приклад різниці між магазинами топового рівня і широкого вжитку. І відповідно, важливої різниці в освітленні. І можна підсумувати, що саме модні бутіки виконують роль локомотивів тенденцій у відношенні стилю, матеріалів і, звісно, освітлення.

M.F.: Я сподіваюся, що так само, як в індустрії моди, в інших проєктних сферах з’являться ширші можливості для такої професії як світло-дизайнер. Можливо, мало поширеної, тому що, як і раніше, у нашій професії ще є ті, хто вважає, що світло в проєкті потрібне лише щоб побачити!

А.К.: Дякую, Маттео. Такі інтерв’ю стають справжньою повноцінною лекцією і довідником по lighting design. До наступної розмови про секрети ілюмінотехніки.

Проєкт світла – це таке його виразне використання, яке може трансформувати сприйняття простору і предметів, що знаходяться в ньому. Це здатність перенести на передній план окремі предмети, привернути погляд, створити тіні, що допомагають краще зрозуміти продукт, відтворити потрібну атмосферу.

* Ілюмінотехніка (illuminotecnica) – італійський термін, який ми пропонуємо вам додати до свого професійного глосарію. Визначає весь комплекс проєкту освітлення, від типології, кількості, розташування та орієнтації джерел світла, до створення особливої атмосфери, а також використання систем типу smart home і video-wall.

Читайте у нас в журналі про співпрацю Маттео Фьоре зі студією Zaha Hadid Architects. Про огляд новинок освітлення– з відомої виставки Euroluce 2023, з коментарем Фьоре у заключній частині статті.

У статті використані фото ©Anna Kolomiyets, з відкритих джерел, а також магазинів, оформлених Маттео Фьоре, надані автором. Перше фото – вітрина Moschino кілька років назад, що відтворює черевичками карту Італії. Фотопортрет архітектора – Геннадія Мартинова. Заключне фото – рама, що світиться, прикрашає розкішну і багату вітрину бутіку Roger Vivier в міланському Кварталі Моди.

Маттео Фьоре багато років викладає на інтернаціональних курсах HoReCa Workshop – Project Design & Marketing в Мілані по проєктуванню закладів дозвілля, з 2024 існує також курс українською мовою.

Сподобалося, поділіться