Антропогенне середовище є основним джерелом викидів в атмосферу. У цьому сенсі архітектуру можна звинуватити, у значній мірі, в екологічній деградації нашої планети. Перед обличчям все більш загрозливої кліматичної кризи, чи повинна архітектура змиритися з цією роллю, чи вона все ще здатна запропонувати рішення, суттєві, а не косметичні, ефективні та швидкі у впровадженні? Такі, які на заговорюють проблему, а її вирішують, аби хоча би не погіршують? Чи може архітектура адаптуватися до поточної кризи? Ба більше, чи може вона з проблеми перетворитися на рішення? Це лише деякі з питань, які були поставлені куратором Карло Ратті, коли у травні минулого року було заявлено тему IntelliGens і напрямок руху 19-ї Архітектурної бієнале.
Ми вже почали знайомити читачів в першій частині огляду з тим що відбувається в Садах Giardini і які великі зміни чекають на відвідувачів в цьому сезоні, але особливо в наступному, з ремонтом багатьох національних павільйонів, появою нового тридцятого і небаченою реконструкцією історичного Центрального павільйону, сьогодні практично розібраного. Це сталося вперше за 130 років, від заснування бієнале. Тож основна кураторська виставка розвернулася в іншій частині Венеції, в Арсеналі, куди ми вас і запрошуємо.
Арсенал, Кордерії та інші…
«Щоб протистояти світу, охопленому полум’ям, архітектура повинна мати змогу використовувати весь доступний інтелект, який нас оточує».
Carlo Ratti
Так сказав Ратті в момент його запрошення на почесну роль куратора. У грудні 2023. Здається, з огляду на всі ті події, що відбулися та відбуваються у світі, ця фраза набула лише більшої актуальності.
Карло Ратті, випадково спійманий на майданчику GENS: Public Programme
В своїх коментарях щодо кількох попередніх архітектурних виставок у Венеції Ратті слушно зауважив, що їхніх кураторів звинувачували у схильності до надмірної політизації за рахунок власне самої архітектури. Що ж, цього разу архітектури в будь-яких формах є з надлишком. Особливо враховуючи величезне число робіт – більше 300 проєктів і 750 учасників.
Само собою виникло порівняння з величезним біблійним Ноєвим ковчегом, куди Ной-Ратті відібрав – ні, не “кожної тварі по парі” – а найбільш перспективні та незвичайні ідеї і проєкти, які можливо могли би допомогти врятувати решту, хто не потрапив на човен.
Speakers Corner (арх. Christopher Hawthorne, Johnston Marklee, Florencia Rodriguez). Тут і вище
Предметним втіленням цього образу Ноєва ковчега став майданчик Speakers Corner, розташований на ключовому перехресті в послідовності Corderie dell’Arsenale – своєрідна трибуна, де проводяться дебати про архітектуру та її відгалуження в інші сфери. За задумом куратора Ратті, цей публічний простір для критики та обміну думками є ключовим для виставки IntelliGens. Він знову пов’язує Архітектурну бієнале з її витоками на початку 1980-х. Сприяючи діалогу та колективному осмисленню поточної ситуації, Speakers Corner має трибуну з місцями до шістдесяти осіб як головну особливість. Гості, що сидять тут, утворюють аудиторію GENS Public Programme для семінарів, дебатів, панельних дискусій та лекцій протягом усієї виставки, один з напрямків яких щодо архітектурної критики має назву Restaging Criticism. Мікрофони, розташовані по всій структурі, запрошують присутніх активно долучатися до обговорення.
Макет проєкту Revival of ordinary trees. Dong Gong, Vector Architects
***
Хоч яка б інтелектуальна не була експозиція, це в будь-якому випадку поєднання сенсів та видовищності. Виставка на те й виставка, щоб справляти перш за все візуальний та емоційний вплив. І перший такий ефект WOW має налаштувати на подальше уважне і сутнісне сприйняття ідей. Приблизно за таким принципом ми і покажемо проєкти, хай вже вибачать ті автори, кого ми не зможемо згадати в огляді. Інакше завдання це стає нездійсненним.
Отже, в Арсеналі на самому початку – Intro – довгого 300-метрового коридору Кордерій із досить комфортної температури травневого ранку ми потрапили у пекельний жар пустелі. У великій темній залі з вузькими проходами поміж “ванних” з чорною водою були розвішані сотні зовнішніх двигунів кондиціонерів. Які нудно гули і вкидали в цей простір гаряче повітря, утруднювали дихання і викликали бажання скоріше звідси вибігти. Та варіантів не було, як повільно рухатися в черзі таких саме глядачів.
Terms and Conditions. Transsolar, Bilge Kobas, Daniel A. Barber, Sonia Seneviratne
Це груповий проєкт Terms and Conditions, вражаюча (буквально, емоційно і фізично) інсталяція навколо іншого знаменитого програмного проєкту у формі подвійного знаку нескінченності – The Third Paradise відомого італійського митця Мікеланджело Пістолетто (Michelangelo Pistoletto). “Умови і Положення” справді давала розуміння “кондиціювання навпаки”, тобто температурного забруднення, вкидаючи в цей зал повітря, що утворюється внаслідок охолодження наступних виставкових залів. Непоганий початок. Як-то воно влітку в цій залі? Може варто би було мати тут медика під рукою.
Наступний ефектний і мудрий проєкт The OtherSideofthe Hillз боку входу представляється рукотворним симетричним порталом з однакових цеглин, стрімкий “підйом” яких відтворює криву росту людської популяції (фото нижче). Цеглини виготовлені недалеко від Венеції, zero kilometro, з матеріалів, добутих в тому числі на дні лагуни. Зі зворотного боку “пагорба” – нерегулярна структура. Це візуальний образ, створений архітекторкою Партішею Уркіолою, щоб дати наочне розуміння ідеї групи вчених, на чолі з мікробіологом Роберто Колтером та фізиком-теоретиком, що працює над науковою моделлю міст, Деффрі Вестом. Мікроби та люди, їх подібність і їхнє майбутнє. Що буде, коли людство сягне межі у 10 мільярдів? Деякі вчені кажуть про глибоку кризу і стрімке зменшення. Причини називають різні, по-більшості апокаліптичні.
The OtherSide of the Hill. Beatriz Colomina, Roberto Kolter, Patricia Urquiola, Geoffrey West, Mark Wigley ПатрішаУркіола на фоні своєї інсталяції
“Інший бік пагорба” –його населяють колоніїмікробів, для сприйняттявідтворені у масштабі, нам видимому, а також спори рослин. Це інсталяція-трансформер є справжньою живою лабораторією з дослідження співіснування різних живих сутностей, що населяють планету.І як сказалаПатріша:
«З літніми температурами тут у Венеції, навіть ми, автори, не знаємо, якою стане за 6 місяців бієнале ця інсталяція work in progress».
Можливо, варто навчитися у мікроорганізмів та рослин виживанню та адаптації в несприятливих умовах?
Далі зали розгорталися згідно озвучених розділів, як природне, штучне, виживання в радикальних умовах, архітектура без архітекторів, прадавній досвід у сучасності, колективні практики, кліматичні виклики і похідні від них проблеми, як підвищення температури та брак питної води; замкнені цикли використання і нестача ресурсів… Тепер докладніше і з прикладами, будемо називати проєкт, його творців і додавати короткий опис – щоб за бажання можна було знайти докладніше самостійно.
Sun Stone, Ensamble Studio
*** Архітектура навчається у природи
Ці проєкти розглядають дерева, ліси та рослини як центральні у проєктування міст та будівель. Чи то як регулятори клімату, просторові рамки чи культурні символи, рослинні системи розглядаються як архітектура та інфраструктура. Стратегії варіюються від лісовідновлення та озеленення міст до поетичного та матеріального використання рослинного інтелекту, що пропонує перехід до багатовидового урбанізму та відновлення дикої природи руками людей.
Як символ проєкт Grounded Growth: Groundwater’s Blueprint for Intelligent Urban Form. Anthony AcciavattiDomino 3.0: Generated Living Structure. Kengo Kuma, Yutaka Matsuo, Norihiro Ejiri (Kengo Kuma & Associates). Пошкоджені штормом стовбури дерев відновлюються та використовуються як архітектурні елементи за допомогою цифрового проєктування та виготовленняПроєкт перетворює наслідки екологічної катастрофи на відновлювальний дизайнерський підхід, що єднає природу, технологій та громаду (n)Permanencies Tractatus. NEW-TERRITORIES_S/HE_F. ROCHE etc. Експериментальний притулок. Тут і нижчеЦе невеликий кочовий прототип змінює форму, метаболізуючи смертельні речовини, що утворюються хімічними добривамиInterwoven. Diana Scherer. Завдяки поєднанню дизайну та інтелекту рослин, проєкт спонукає коріння утворювати живі архітектурні тканиниПроєкт відображає міжвидову співтворчість, роль людини в природних процесах та нові мови між природою, мистецтвом і технологіямиRevival of ordinary trees. Dong Gong, Vector Architects. Макет 1:40. Проєкт прославляє дерева як охоронців душі місця. Дерева несуть в собі час, спогади та емоції. Тут і нижчеПроєкт Jingyang Camphor Court був створений з метою збереження якомога більшої кількості дерев, що ростуть у цій місцевості, та їхньої складної мікротопографії. Геніальний проєкт відомої китайської студіїRe-Leaf. Senseable City Lab, MIT, Purdue University. Інсталяція групи дослідників двох Університетів відображає кількість зелених насаджень та акцентує увагу на важливості дерев як природних охолоджувачів у містахЛос-Анджелес, Амстердам, Дубай та Рим включені в інтерактивний каталог, що містить тисячі видів дерев, показуючи, як вони можуть охолоджувати міста, зменшувати вплив тепла та покращувати життя містянLiving Architecture: From Indigenous Knowledge to Digital Design. Green Technologies in Landscape Architecture (Technical University of Munich), Living Bridge Foundation, Neue Kunst am Ried. Тут і нижче Починаючи з мостів із живих коренів народу Khasi в Індії, експериментальний павільйон Arbor Kitchen демонструє, як традиційні знання можна поєднати з цифровими інструментами, як 3D-сканування та параметричне проєктуванняArchitecture as Trees – Trees as Architecture. OLA Office for Living Architecture, Green Technologies in Landscape Architecture (Technical University of Munich). Тут і нижче
За допомогою техніки Baubotanik проєкт поєднує архітектуру та біологію. Дерева та технічні конструкції інтегруються в єдиний живий організм, руйнуючи межі між природним та штучним. Фото: OLA
Будівлі-організми, що живлять біорізноманіття, поєднуючи технологічну точність і вкорінену мудрість рослин
Soft Infrastructure. Jaakko Heikkilä, Emil Lyytikkä. Традиційні фінські техніки та місцеві матеріали, такі як очерет, стають екологічною інфраструктурою проти ерозіїКонцепція наголошує на залученні громади, згідно фінської традиції talkoot (аналог толоки) та застосовує традиційні ремісничі процеси до сучасної інфраструктури, щоб запропонувати регенеративний підхід до підтримки ландшафтів та громадThree Landscape Essays: Mobile Ecosystem for future climates. Lluis Alexandre Casanovas Blanco, Lys Villalba, Montserrat Bonvehi, Seth Denizen. Проєкт аналізує шляхи пом’якшення наслідків кліматичної кризи в публічних просторах на півдні Європи. Мобільний сад є легкою та відтворюваною структурою Перший прототип був створений для дворика Conde Duque в Мадриді. Три мобільні острівці перетворюють публічний простір Мадрида, експериментуючи з рослинними стратегіями для клімату майбутньогоSound Greenfall. Sofia Boarino. Біо-акустична інсталяція використовує корисні частоти для стимулювання росту рослин і поліпшення самопочуття людей. Вібрації та аромати створюють мультисенсорний досвід, пропонуючи екологію, засновану на емпатії та співіснуванніAlusta Pavilion for Multispecies Encounters. Suomi/ Koivisto Architects. Alusta — це екологічний павільйон для різних видів у центрі Гельсінкі. Тут і нижчеМайданчик поєднує архітектуру, екологію та педагогіку для сприяння відновленню міського середовища та симбіозу відносин між людьми та іншими істотамиBuilding Collective Prototyping. Vicente Guallart, Daniel Ibañez. Зелений фасад Co–midaвід Institute for Advanced Architecture of Catalonia (IAAC) один з проєктів-переможців Ciutat Proactiva 2020, конкурсу міських інновацій в Барселоні у сфері міської інклюзії та сталого розвитку Fabbrica dell’Aria. PNAT. Це інсталяція, яка використовує інтелект рослин для очищення повітря в закритих приміщеннях
Діючи як “біомашина, що дихає”, Фабрика використовує запатентовану систему Stomata® для направлення повітря через субстрат, в якому коріння рослин і корисні бактерії розкладають забруднюючі речовини
Cool Forest. Kate Orff, SCAPE Landscape Architecture, Marco Scano, Harvard GSD Department of Landscape Architecture. Рослинна інсталяція передбачає майбутню міську флору Венеції і відстежує охолодження та біорізноманіття за допомогою датчиків, пропонуючи інтерактивний адаптований ландшафт
***Союзи заради виживання: будівництво за межами людини
Переосмислюючи архітектуру як спільний простір між людьми, тваринами, рослинами та екосистемами, ці проєкти розчиняють антропоцентричну призму дизайну. Вони пропонують архітектуру, яка поважає та приймає інші форми життя, від слонів до дерев і цвіркунів, навіть бактерій, створюючи нові етичні та просторові відносини. Спорідненість стає стратегією співіснування та стійкості. До цього кластеру можна віднести вже процитований вище проєкт The Other Side of the Hill.
The Other Side of the HillStonecrust: The Microbeplanetary Infrastructure of Lithoecosystems. Andrés Jaque. Проєкт активує дуже тонку гірську кору як основу для реорганізації взаємозв’язків між мікробами та кам’яною породою, і для вирішення проблеми карбонізації атмосфериEpidermitecture. Adam Hudec, Natália Stundová, Laura Rabbacin, Michelle Howard, Katja Sterflinger, Tomás Tichomirov. Проєкт пропонує визнати біо-патину цінним міським надбанням, яке не слід видаляти, а інтегрувати в нові моделі біологічного обслуговування
Сприяючи співіснуванню міських поверхонь та біо-патини мікробів, критикує ідеали архітектурної чистоти, цінує біорізноманіття та кліматичну стійкість і пропонує нову модель біологічного обслуговування та догляду за міськими фасадами
Coding plants: an artificial reef and living kelp archive. Studio Terreform ONE. Напівприродний кораловий риф архівує архітектурні форми та проєктні знання в ДНК рослин. Візіонерський прототип живої архітектури, він інтегрує генетику, природу та будівництво в інтелектуальну саморегульовану екосистемуSea Oasis – Survival Architecture. Dotdotdot. Генеративна система проєктує 3D-друковані бар’єри для відновлення морського біорізноманіття. Інсталяція поєднує науку, звук і візуалізацію-прогноз для підтримки екосистем Середземного моря під екологічною загрозоюThe Living Orders of Venice. Studio Gang. Проєкт прагне викликати інтерес, захоплення та турботу всіх про non-human мешканців містаВін став домом для першого Bioblitz на Бієнале і запрошує відвідувачів реєструвати види, які вони спостерігають на території виставки, за допомогою додатку iNaturalist від “citizen science”Проєкт в ігровій формі порівнює класичні архітектурні ордери, створюючи прототипи трьох «Живих ордерів»: нових форм житла, придатних не для гіпотетичного людського тіла, а для фауни ВенеціїElephant Chapel. Boonserm Premthada. Проєкт, один з найвиразніших в Арсеналі, демонструє як можна побудувати міцну і надійну цегляну конструкцію з використанням біоматеріалів, зокрема слонового послідуПавільйон для слонів має арочну конструкцію, повністю побудовану з цегли зі слонового посліду, арки посилені сталевими трубами діаметром 42,7 мм, має висоту 3,5 метра і стоїть на сталевій основі, що забезпечує його стабільністьІнсталяція не тільки вирішує проблеми сталості, але й може похвалитися конструкцією, яка є одночасно міцною і легкоюRe-forming Materials. René Rissland, Robert M. Hazen, Martina Dietrich, Sofia Pfister, Jürgen Lehmeier, Matthias Massari. Хмара антропогенних мінералів, що зависла в повітрі, розповідає про вплив людини на навколишнє середовище, відображаючи Антропоцен як геологічну епоху, позначену штучним виробництвом
В цьому місці варто згадати американську вчену, філософа і лауреатку Золотого Лева цього року Донну Гаравей* (Donna Haraway). В своїй книзі “Хтулуцен. Вижити на зараженій планеті”, вона пропонує зміну парадигми, визначаючи Хтулуцен – Chthulucene від грецького кореню khthon/земля – як розгалужений, неієрархічний щодо виключно людини спосіб мислення, який звучить як альтернативний заклик до дії. До усвідомлення того, що ми живемо на зараженій і токсичній планеті, зі всіма відчутними наслідками Антропоцену*, людино-центричної ери, на присмерку якої ми перебуваємо.
Тут ми вирішили перерватися, щоб не перевантажити читачів інформацією. Про наступні основні кластери в проєктах Бієнале поговоримо в другій і напевно в третій частині нашого огляду із венеціанського Арсеналу. Далі буде…
*Оригінальна назва Donna Haraway “Staying with the Trouble: Making Kin in the Chthulucene”. Наведений в тексті статті титул до італійського видання (Видавництво Nero, Roma, 2019).
*Anthropocene – назва, запропонована до наукової дискусії двома вченими, хіміком атмосфери Паулем Крутценом (Paul Crutzen) та біологом Юджином Штермером (Eugene Stoermer), оформлена у термін в 2000 році, щоб позначати сучасну геологічну еру та «підкреслити центральну роль людини в геологічних та екологічних процесах», з конкретним посиланням на сучасну екологічну кризу.
